натерпітися
НАТЕ́РПІ́ТИСЯ, те́рплю́ся, те́рпишся; мн. нате́рпля́ться; док., чого і без додатка, розм. Зазнати, перенести багато тяжкого, неприємного; настраждатися.
— Прийду було її [панночку] вбирати, то вже якої наруги я од неї не натерплюся!.. (Вовчок, І, 1955, 109);
Кожний з них [ткачів] якийсь прибитий, мов той старець, що вже натерпівся без краю (Л. Укр., IV, 1954, 211);
Хто боровся, горів і натерпівся горя, Той по праву достаток і щастя укосить (Мал., Любов, 1946, 17);
Натерпівся старий у синовій хаті, тож йому хочеться душу перед молодими одвести (Горд., II, 1959, 232).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- натерпітися — нате́рпі́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- натерпітися — док., набідуватися, напоневірятися, набратися <�зазнати> біди, пізнати по чім ківш лиха, нагорюватися, д. набідитися. Словник синонімів Караванського
- натерпітися — -терплюся, -терпишся; мн. натерпляться; док., чого і без додатка, розм. Зазнати, перенести багато тяжкого, неприємного; настраждатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- натерпітися — НАТЕ́РПІ́ТИСЯ, те́рплю́ся, те́рпишся; мн. нате́рпля́ться; док., чого і без прям. дод., розм. Зазнати, перенести багато страждань, незгод, неприємностей; настраждатися. – Прийду було її [панночку] вбирати, то вже якої наруги я од неї не натерплюся!.. Словник української мови у 20 томах
- натерпітися — БІДУВА́ТИ (жити в біді, горі; зазнавати біди, горя), ГОРЮВА́ТИ підсил. Професор Стожар бідував без дочки (І. Нехода); — І дивні ті люди: бідує, горює, гине з голоду, а нічого не радить собі, не запобігає лихові (М. Коцюбинський). — Пор. натерпі́тися... Словник синонімів української мови
- натерпітися — Натерпітися, -плю́ся, -пишся гл. Натерпѣться. Вже лихого ми натерпілись доволі. Левиц. І. 282. Словник української мови Грінченка