нативний
НАТИ́ВНИЙ, а, е.
Який перебуває в природному стані і зберігає структуру, властиву йому у живій клітині; не модифікований, природжений.
Умови невагомості негативно впливають на ріст рослин саме через порушення біосинтезу нативних стимуляторів росту (з наук.-попул. літ.);
Цілий ряд хімічних речовин, наприклад йод, формальдегід, легко сполучаються з білками, і при цьому утворюються сполуки з іншими антигенними властивостями, ніж у нативних білків (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нативний — -а, -е, біол. 1》 Вроджений, природний, спадковий. 2》 Який перебуває в природному стані, не модифікований, який зберіг структуру, властиву йому в живій клітині (напр., нативний білок). Нативний препарат — біологічний об'єкт у природному вигляді, що не зазнав фіксації, фарбування та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови