нативний

нати́вний

-а, -е, біол.

1》 Вроджений, природний, спадковий.

2》 Який перебуває в природному стані, не модифікований, який зберіг структуру, властиву йому в живій клітині (напр., нативний білок).

Нативний препарат — біологічний об'єкт у природному вигляді, що не зазнав фіксації, фарбування та ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нативний — НАТИ́ВНИЙ, а, е. Який перебуває в природному стані і зберігає структуру, властиву йому у живій клітині; не модифікований, природжений. Словник української мови у 20 томах