нативізм
нативі́зм
-у, ч.
1》 психол.Теоретична позиція, яка підкреслює значення спадковості, тобто біологічних причин поведінки людини.
|| Концепція, за якою здатність до сприймання простору й часу властива людині від природи та існує апріорно, не розвиваючись у процесі досвіду.
2》 Негативне ставлення місцевого населення до іммігрантів.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нативізм — нативі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- нативізм — НАТИВІ́ЗМ, у, ч., біол. Течія, прихильники якої заперечують модифіковані форми, визнаючи лише вроджені спадкові, структури. Словник української мови у 20 томах
- нативізм — нативі́зм (від лат. nativus – природжений) у психології концепція, за якою здатність до сприймання простору й часу природжена людині та існує апріорно, не розвиваючись у процесі досвіду. Поширена в 19 ст. Словник іншомовних слів Мельничука
- нативізм — Філософський погляд, який приймає існування вроджених ідей (знань, властивостей), незалежних від експериментів, з цих ідей виводиться пізнання; називається також генетичним раціоналізмом. Універсальний словник-енциклопедія