1. Словник української мови у 20 томах

натруска

НА́ТРУСКА, и, ж., іст.

Посудина (ріг), з якої насипали порох на поличку стародавньої гвинтівки; ріг-порохівниця.

На Запоріжжі широко побутувало різьблення не лише по дереву, а й по кості. Характерна кістяна натруска серцевидної форми. На її поверхні з обох боків нанесено стилізований мотив квіткового орнаменту (з наук.-попул. літ.).

НАТРУ́СКА, и, ж., розм.

Суворе покарання; нагінка, прочуханка.

Щоб часом не було натруски від старших (Г. Квітка-Основ'яненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натруска — на́труска іменник жіночого роду натру́ска іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. натруска — Догана, нагана, прочухан, прочуханка, нагінка. Словник синонімів Караванського
  3. натруска — див. прочухан Словник синонімів Вусика
  4. натруска — I н`атруска-и, ж., іст. Посудина (ріг), з якої насипали порох на поличку стародавньої гвинтівки; ріг-порохівниця. II натр`уска-и, ж., розм. 1》 Дія за знач. натрусити. 2》 перен. Суворе покарання; нагінка, прочуханка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. натруска — НА́ТРУСКА, и, ж., іст. Посудина (ріг), з якої насипали порох на поличку стародавньої гвинтівки; ріг-порохівниця. НАТРУ́СКА, и, ж., розм. 1. Дія за знач. натруси́ти. 2. перен. Суворе покарання; нагінка, прочуханка. Щоб часом не було натруски від старших (Кв.-Осн., II, 1956, 160). Словник української мови в 11 томах
  6. натруска — Натруска, -ки ж. 1) Зерна хлѣба, смѣшанныя съ битой (послѣ молотьбы) соломой. 2) Рогъ съ порохомъ для насыпки на полку ружья пороху. Словник української мови Грінченка