натруска
НА́ТРУСКА, и, ж., іст. Посудина (ріг), з якої насипали порох на поличку стародавньої гвинтівки; ріг-порохівниця.
НАТРУ́СКА, и, ж., розм.
1. Дія за знач. натруси́ти.
2. перен. Суворе покарання; нагінка, прочуханка.
Щоб часом не було натруски від старших (Кв.-Осн., II, 1956, 160).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- натруска — на́труска іменник жіночого роду натру́ска іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- натруска — Догана, нагана, прочухан, прочуханка, нагінка. Словник синонімів Караванського
- натруска — див. прочухан Словник синонімів Вусика
- натруска — I н`атруска-и, ж., іст. Посудина (ріг), з якої насипали порох на поличку стародавньої гвинтівки; ріг-порохівниця. II натр`уска-и, ж., розм. 1》 Дія за знач. натрусити. 2》 перен. Суворе покарання; нагінка, прочуханка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- натруска — НА́ТРУСКА, и, ж., іст. Посудина (ріг), з якої насипали порох на поличку стародавньої гвинтівки; ріг-порохівниця. На Запоріжжі широко побутувало різьблення не лише по дереву, а й по кості. Характерна кістяна натруска серцевидної форми. Словник української мови у 20 томах
- натруска — Натруска, -ки ж. 1) Зерна хлѣба, смѣшанныя съ битой (послѣ молотьбы) соломой. 2) Рогъ съ порохомъ для насыпки на полку ружья пороху. Словник української мови Грінченка