1. Словник української мови у 20 томах

натужувати

НАТУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., рідко НАТУЖА́ТИ, а́ю, а́єш, НАТУ́ЖИТИ, жу, жиш, док., що.

З великим напруженням, докладаючи багато зусиль, посилювати діяльність, ступінь виявлення чогось (про зір, пам'ять, сили і т. ін.).

Роман натужує всі свої сили, усю волю і, зрошений холодним потом, непевним кроком сливе біжить далі... (М. Коцюбинський);

Лежачи тихо, бачиться, що чуюся сильним і щораз сильнішим, а .. стрібую [спробую] натужити хоть трохи чи то тіло, чи мозок, слабну, Видно, я дуже слабував! (І. Франко);

У колибі було темно; на превелику силу, натуживши зір, здолав я розгледіти своїх товаришів негоди (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натужувати — нату́жувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. натужувати — -ую, -уєш, недок., натужити, -жу, -жиш, док., перех. З великим напруженням діяти чим-небудь, посилювати ступінь виявлення чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. натужувати — НАПРУ́ЖУВАТИ (про сили, пам'ять, зір, слух і т. ін. — докладаючи зусиль, посилювати діяльність, ступінь вияву); НАТУ́ЖУВАТИ підсил., ПІДНАТУ́ЖУВАТИ підсил. розм. (перев. Словник синонімів української мови
  4. натужувати — НАТУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАТУ́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех. З великим напруженням діяти чим-небудь, посилювати ступінь виявлення чогось. Сильно натужував [Темера] свої .. очі, поки розглядів усі ті предмети (Фр. Словник української мови в 11 томах