натужувати

НАПРУ́ЖУВАТИ (про сили, пам'ять, зір, слух і т. ін. — докладаючи зусиль, посилювати діяльність, ступінь вияву); НАТУ́ЖУВАТИ підсил., ПІДНАТУ́ЖУВАТИ підсил. розм. (перев. про сили); ЗАГО́СТРЮВАТИ (ЗАГОСТРЯ́ТИ рідше), СКУ́ПЧУВАТИ, ГОСТРИ́ТИ рідше (про органи чуття, пам'ять, увагу тощо — робити більш чутливим, сприйнятливим). — Док.: напру́жити, нату́жити, піднату́жити, загостри́ти, ску́пчити. Щось таке, колись бачене, справді було в обличчі мого відвідувача, коли я почав напружувати пам'ять (Ю. Смолич); Роман натужує всі свої сили, усю волю і, зрошений холодним потом, непевним кроком сливе біжить далі (М. Коцюбинський); Встала (Марія), пішла навпомацки і, притримуючи клямку, поволеньки, ..загостривши слух, почала відкривати двері до сіней (Ірина Вільде); Скупчую волю, ..беру шапку, гашу огонь, сердито беруся за ручку од дверей: "Годі.." (С. Васильченко). — Пор. 1. насторо́жувати.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натужувати — нату́жувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. натужувати — -ую, -уєш, недок., натужити, -жу, -жиш, док., перех. З великим напруженням діяти чим-небудь, посилювати ступінь виявлення чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. натужувати — НАТУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., рідко НАТУЖА́ТИ, а́ю, а́єш, НАТУ́ЖИТИ, жу, жиш, док., що. З великим напруженням, докладаючи багато зусиль, посилювати діяльність, ступінь виявлення чогось (про зір, пам'ять, сили і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
  4. натужувати — НАТУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАТУ́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех. З великим напруженням діяти чим-небудь, посилювати ступінь виявлення чогось. Сильно натужував [Темера] свої .. очі, поки розглядів усі ті предмети (Фр. Словник української мови в 11 томах