1. Словник синонімів української мови

натужний

НАДРИ́ВНИЙ (про крик, плач, гудок і т. ін. — з надмірним напруженням, з надривом), НАДСА́ДНИЙ підсил., НАДСА́ДЖЕНИЙ підсил. рідше, НАТУ́ЖНИЙ підсил., НАТУ́ЖЕНИЙ підсил. рідше. Він вислизає на вулицю і чує позад себе приглушений надривний плач (М. Стельмах); Тупіт копит, злий посвист із грудей, надсадне дихання раптом пролунали за спиною (Є. Гуцало); Хриплий, натужний кашель корчив тіло хлопчика (С. Журахович); Голос старого Ремби, хриплий і натужений, різав його слух (І. Франко).

НАПРУ́ЖЕНИЙ (який відбувається, здійснюється, триває з неослабним напруженням), НАПРУ́ГИЙ поет.; ІНТЕНСИ́ВНИЙ, ЗАВЗЯ́ТИЙ, БУРХЛИ́ВИЙ підсил., ГАРЯ́ЧИЙ підсил., КИПУ́ЧИЙ підсил., НАТУ́ЖНИЙ розм. (про роботу, діяльність і т. ін.). Вона спинила на ньому уважний погляд, за яким він відчув напружене внутрішнє життя (С. Журахович); Це яре буяння води по яругах Ярує, яриться в яріннях напругих (Л. Первомайський); При такій інтенсивній праці треба добре їсти (М. Коцюбинський); Місяців зо два тривало завзяте змагання між ними (А. Головко); А виріс (композитор Сметана) — і почав їх (пражан) надаряти.. Натхнення невсипущого дарами, Перлинами, що виростило море Труда й шукань, бурхливих, як душа (М. Рильський); За гарячою роботою в полі не було часу сваритись (І. Нечуй-Левицький); Настигає кипуча праця, настигає косовиця (Ганна Барвінок). — Пор. 2. наполе́гливий, поси́лений.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натужний — нату́жний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. натужний — -а, -е. Який вимагає напруження сил. Натужна робота. || Який виявляється, твориться з напруженням фізичних сил. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. натужний — НАТУ́ЖНИЙ, а, е. Який вимагає напруження сил. Натужна робота; // Який виявляється, здійснюється з напруженням фізичних сил. Голос у Вані хрипкий, тихий, натужний (В. Козаченко); Хриплий, натужний кашель корчив тіло хлопчика (С. Журахович); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  4. натужний — НАТУ́ЖНИЙ, а, е. Який вимагає напруження сил. Натужна робота; // Який виявляється, твориться з напруженням фізичних сил. Голос у Вані хрипкий, тихий, натужний (Коз., Гарячі руки, 1960, 212); Хриплий, натужний кашель корчив тіло хлопчика (Жур. Словник української мови в 11 томах