натуронька

НАТУ́РОНЬКА, и, ж., ірон.

Те саме, що нату́ра 3.

Ой, яку ти, мій миленький, Натуроньку маєш, Що сідаєш коло мене, – На другу моргаєш! (з народної пісні);

Мама не раз докоряла Сташці: – О, вилазить вже з тебе натуронька діда Тимка! (Ірина Вільде).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me