натурниця
НАТУ́РНИЦЯ, і, ж.
Жін. до нату́рник.
[Якимаха:] Мені казала щойно Мадам Кржисевич, що сьогодні ви Прегарную натурницю знайшли Для тих русалок (І. Кочерга);
Марія задумала ще одну картину, навіть уже зробила її ескіз: готова позувати натурниця чекає художника (М. Слабошпицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- натурниця — нату́рниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- натурниця — -і. Жін. до натурник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- натурниця — Нату́рниця, -ці; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- натурниця — НАТУ́РНИЦЯ, і, ж. Жін. до нату́рник. [Якимаха:] Мені казала щойно Мадам Кржисевич, що сьогодні ви Прегарную натурницю знайшли Для тих русалок (Коч., III, 1956, 151). Словник української мови в 11 томах