натурниця
Нату́рниця, -ці; -ниці, -ниць
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- натурниця — нату́рниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- натурниця — -і. Жін. до натурник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- натурниця — НАТУ́РНИЦЯ, і, ж. Жін. до нату́рник. [Якимаха:] Мені казала щойно Мадам Кржисевич, що сьогодні ви Прегарную натурницю знайшли Для тих русалок (І. Кочерга); Марія задумала ще одну картину, навіть уже зробила її ескіз: готова позувати натурниця чекає художника (М. Слабошпицький). Словник української мови у 20 томах
- натурниця — НАТУ́РНИЦЯ, і, ж. Жін. до нату́рник. [Якимаха:] Мені казала щойно Мадам Кржисевич, що сьогодні ви Прегарную натурницю знайшли Для тих русалок (Коч., III, 1956, 151). Словник української мови в 11 томах