натурниця

нату́рниця

-і.

Жін. до натурник.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натурниця — нату́рниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. натурниця — НАТУ́РНИЦЯ, і, ж. Жін. до нату́рник. [Якимаха:] Мені казала щойно Мадам Кржисевич, що сьогодні ви Прегарную натурницю знайшли Для тих русалок (І. Кочерга); Марія задумала ще одну картину, навіть уже зробила її ескіз: готова позувати натурниця чекає художника (М. Слабошпицький). Словник української мови у 20 томах
  3. натурниця — Нату́рниця, -ці; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. натурниця — НАТУ́РНИЦЯ, і, ж. Жін. до нату́рник. [Якимаха:] Мені казала щойно Мадам Кржисевич, що сьогодні ви Прегарную натурницю знайшли Для тих русалок (Коч., III, 1956, 151). Словник української мови в 11 томах