натюрморт
НАТЮРМО́РТ, у, ч.
Картина, на якій зображені предмети побуту, квіти, фрукти, забита дичина і т. ін.
На стіні висіло два старих, побляклих натюрморти (Ю. Збанацький);
Тут [у кабінеті] було багато книжок на полицях.., кілька натюрмортів та пейзажів (Н. Рибак);
// Предмети, які можуть бути зображені на такій картині.
– Ми ці квіти на піаніно поставимо, щоб мама зразу побачила, – сказала вона, вмощуючи глечики на піаніно. – Дивіться, який красивий натюрморт... (В. Собко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- натюрморт — натюрмо́рт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- натюрморт — -у, ч. Картина, на якій зображені предмети побуту, квіти, фрукти, забито дичину і т. ін. || Предмети, які можуть бути зображені на такій картині. Великий тлумачний словник сучасної мови
- натюрморт — натюрмо́рт (франц. nature morte, букв. – мертва природа) жанр образотворчого мистецтва (переважно живопису). Твори із зображенням предметів побуту, квітів, фруктів тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
- натюрморт — Композиція з гармонійно укладених предметів, переважно побутових, овочів, квітів; як окремий жанр у живописі набув розвитку з XVII ст. Універсальний словник-енциклопедія
- натюрморт — НАТЮРМО́РТ, у, ч. Картина, на якій зображені предмети побуту, квіти, фрукти, забита дичина і т. ін. На стіні висіло два старих, побляклих натюрморти (Збан., Малин. дзвін, 1958, 21); Тут [у кабінеті] було багато книжок на полицях.. Словник української мови в 11 томах