натюрморт

натюрмо́рт

-у, ч.

Картина, на якій зображені предмети побуту, квіти, фрукти, забито дичину і т. ін.

|| Предмети, які можуть бути зображені на такій картині.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натюрморт — натюрмо́рт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. натюрморт — НАТЮРМО́РТ, у, ч. Картина, на якій зображені предмети побуту, квіти, фрукти, забита дичина і т. ін. На стіні висіло два старих, побляклих натюрморти (Ю. Збанацький); Тут [у кабінеті] було багато книжок на полицях.., кілька натюрмортів та пейзажів (Н. Словник української мови у 20 томах
  3. натюрморт — натюрмо́рт (франц. nature morte, букв. – мертва природа) жанр образотворчого мистецтва (переважно живопису). Твори із зображенням предметів побуту, квітів, фруктів тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. натюрморт — Композиція з гармонійно укладених предметів, переважно побутових, овочів, квітів; як окремий жанр у живописі набув розвитку з XVII ст. Універсальний словник-енциклопедія
  5. натюрморт — НАТЮРМО́РТ, у, ч. Картина, на якій зображені предмети побуту, квіти, фрукти, забита дичина і т. ін. На стіні висіло два старих, побляклих натюрморти (Збан., Малин. дзвін, 1958, 21); Тут [у кабінеті] було багато книжок на полицях.. Словник української мови в 11 томах