натягнутий
НАТЯ́ГНУТИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до натягну́ти 1–4.
Бренькнула десь туго натягнута струна (С. Васильченко);
Вона випадково зазирнула за шафу і побачила там великий підрамник з натягнутим на ньому полотном (В. Козаченко);
З-під його темного кашкета, глибоко натягнутого на лоб, поблискували чорні .. розумні очі (Олесь Досвітній);
// натя́гнуто, безос. пред.
Ходив [підводчик], похмуро притупував чобітьми, поверх яких було натягнуто нові, з валу виплетені домашнього виробу личаки (О. Гончар).
2. у знач. прикм., перен. Позбавлений дружньої близькості, природності; недружелюбний.
Вже давно, майже рік тому, відбулася дуже натягнута розмова (В. Собко).
3. у знач. прикм., перен. Те саме, що напру́жений 4.
– Хто там? – тремтить її натягнутий голос (М. Стельмах).
Значення в інших словниках
- натягнутий — натя́гнутий 1 дієприкметник від: натягнути натя́гнутий 2 прикметник позбавлений дружньої близькості; недружелюбний Орфографічний словник української мови
- натягнутий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до натягнути 1-4). || натягнуто, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм., перен.Позбавлений дружньої близькості, натуральності; недружелюбний. 3》 у знач. прикм., перен. Те саме, що напружений 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
- натягнутий — НАПРУ́ЖЕНИЙ (про розвиток дії, час, певний момент — який досяг максимального напруження, ставши винятково складним, скрутним); ЗАГО́СТРЕНИЙ, ГО́СТРИЙ підсил. (перев. Словник синонімів української мови
- натягнутий — НАТЯ́ГНУТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до натягну́ти 1 — 4. Бренькнула десь туго натягнута струна (Вас., І, 1959, 220); Вона випадково зазирнула за шафу і побачила там великий підрамник з натягнутим на ньому полотном (Коз. Словник української мови в 11 томах