натягнутий

НАПРУ́ЖЕНИЙ (про розвиток дії, час, певний момент — який досяг максимального напруження, ставши винятково складним, скрутним); ЗАГО́СТРЕНИЙ, ГО́СТРИЙ підсил. (перев. про побутові або соціальні стосунки); НАТЯ́ГНУТИЙ (про стосунки — напружений, готовий перейти в розрив, у відверту неприязнь, ворожнечу); ДРАМАТИ́ЧНИЙ підсил., КРИТИ́ЧНИЙ підсил. (перев. про певний момент у розвитку якої-небудь дії або стану). Та напружена зловісна мовчанка тривала зовсім недовго (О. Полторацький); Гостра соціальна боротьба; Між ним і Зоммером з першого дня знайомства встановилися якісь натягнуті стосунки (Н. Рибак); Наше становище було критичне (Д. Ткач).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натягнутий — натя́гнутий 1 дієприкметник від: натягнути натя́гнутий 2 прикметник позбавлений дружньої близькості; недружелюбний Орфографічний словник української мови
  2. натягнутий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до натягнути 1-4). || натягнуто, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм., перен.Позбавлений дружньої близькості, натуральності; недружелюбний. 3》 у знач. прикм., перен. Те саме, що напружений 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. натягнутий — НАТЯ́ГНУТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до натягну́ти 1–4. Бренькнула десь туго натягнута струна (С. Васильченко); Вона випадково зазирнула за шафу і побачила там великий підрамник з натягнутим на ньому полотном (В. Словник української мови у 20 томах
  4. натягнутий — НАТЯ́ГНУТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до натягну́ти 1 — 4. Бренькнула десь туго натягнута струна (Вас., І, 1959, 220); Вона випадково зазирнула за шафу і побачила там великий підрамник з натягнутим на ньому полотном (Коз. Словник української мови в 11 томах