натягнутися

НАПРУ́ЖУВАТИСЯ (про тіло, м'язи і т. ін. — під впливом фізичних зусиль ставати пружним, тугим), НАПИНА́ТИСЯ, НАТЯГА́ТИСЯ (НАТЯ́ГУВАТИСЯ), ПРУЖИ́НИТИ, ПРУЖИ́НИТИСЯ розм., ПРУ́ЖИТИСЯ рідше (напружуватися і розслаблюватися, часто ритмічно). — Док.: напру́житися, напну́тися (нап'ясти́ся), натягти́ся (натягну́тися). Все тіло дивно напружилось в нього (М. Коцюбинський); Видко було, як мускули на руках нап'ялись, мов пружини (Леся Українка); До хвилюючого дрижання натягується тіло (М. Стельмах); Карпенко ще сидить на місці, але видно, як пружинять його м'язи на шиї (В. Собко); "Ану, хто перший підніме голос і руку" — без остраху пружинилось мускулисте тіло (М. Стельмах).