натяжка
НАТЯ́ЖКА, и, ж.
Те саме, що натяга́ння.
НА́ТЯ́ЖКА, и, ж.
Неправомірне допущення чого-небудь, штучність.
Читач суворий: він ніколи не простить письменникові натяжки, фальші, брехні (Ю. Смолич);
Якщо є правда думання і вчинків, то ніде не спіткнешся на якійсь, нехай і художній натяжці (з публіц. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- натяжка — на́тяжка іменник жіночого роду перебільшення натя́жка іменник жіночого роду натягання Орфографічний словник української мови
- натяжка — I нат`яжка-и, ж. Дія і стан за знач. натягати I, натягти I 1) і натягатися I, натягтися 1). II н`атяжка-и, ж. Неправомірне допущення чого-небудь, штучність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- натяжка — НА́ТЯ́ЖКА, и, ж. Неправомірне допущення чого-небудь, штучність. Думка про "Слово о полку Ігоревім" як про попередника дум XVI— XVII ст. спокуслива.. Аналогії з радянською поезією в даному випадку, звичайно, можуть здатися натяжкою (Від давнини.. Словник української мови в 11 томах