натяжка
НА́ТЯ́ЖКА, и, ж. Неправомірне допущення чого-небудь, штучність.
Думка про "Слово о полку Ігоревім" як про попередника дум XVI— XVII ст. спокуслива.. Аналогії з радянською поезією в даному випадку, звичайно, можуть здатися натяжкою (Від давнини.., І, 1960, 118);
Читач суворий: він ніколи не простить письменникові натяжки, фальші, брехні (Смолич, Перша книга, 1951, 39).
НАТЯ́ЖКА, и, ж. Дія і стан за знач. натяга́ти¹, натягти́¹ і натяга́тися¹, натягти́ся 1.
Екіпажі повискакували з люків, зосереджено, без команди, ще раз почали оглядати машини: перевіряли ходові частини, натяжку гусениць, пальці ведучих коліс (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 647).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- натяжка — на́тяжка іменник жіночого роду перебільшення натя́жка іменник жіночого роду натягання Орфографічний словник української мови
- натяжка — I нат`яжка-и, ж. Дія і стан за знач. натягати I, натягти I 1) і натягатися I, натягтися 1). II н`атяжка-и, ж. Неправомірне допущення чого-небудь, штучність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- натяжка — НАТЯ́ЖКА, и, ж. Те саме, що натяга́ння. НА́ТЯ́ЖКА, и, ж. Неправомірне допущення чого-небудь, штучність. Читач суворий: він ніколи не простить письменникові натяжки, фальші, брехні (Ю. Словник української мови у 20 томах