1. Словник української мови у 20 томах

натішити

НАТІ́ШИТИ, шу, шиш, док., кого, що, розм.

Потішити багато, досхочу.

– Осе чоловік, так чоловік! – хвалилась вона. – З ним і побалакаєш як слід, і натішить він тебе своєю розмовою (Панас Мирний);

– Усякі прилади повигадували [розумні люди], аби нагодувати, натішити тіло, а от душі шкода ніхто не нагодує (Дніпрова Чайка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натішити — наті́шити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. натішити — -шу, -шиш, док., перех., розм. Потішити багато, досхочу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. натішити — НАТІ́ШИТИ, шу, шиш, док., перех., розм. Потішити багато, досхочу. — Осе чоловік, так чоловік! — хвалилась вона. — З ним і побалакаєш як слід, і натішить він тебе своєю розмовою (Мирний, IV, 1955, 361); Напоїло [літо] школярів сонцем... Словник української мови в 11 томах