натішити

НАТІ́ШИТИ, шу, шиш, док., перех., розм. Потішити багато, досхочу.

— Осе чоловік, так чоловік! — хвалилась вона. — З ним і побалакаєш як слід, і натішить він тебе своєю розмовою (Мирний, IV, 1955, 361);

Напоїло [літо] школярів сонцем, натішило водою в піонерських та трудових таборах (Знання.., 9, 1965, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натішити — наті́шити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. натішити — -шу, -шиш, док., перех., розм. Потішити багато, досхочу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. натішити — НАТІ́ШИТИ, шу, шиш, док., кого, що, розм. Потішити багато, досхочу. – Осе чоловік, так чоловік! – хвалилась вона. – З ним і побалакаєш як слід, і натішить він тебе своєю розмовою (Панас Мирний); – Усякі прилади повигадували [розумні люди]... Словник української мови у 20 томах