нахабнувато
НАХАБНУВА́ТО.
Присл. до нахабнува́тий.
За кілька хвилин перед розлюченим батьком став Жора. Стрижений під бокс, з цигаркою в роті, він нахабнувато дивився спідлоба (Остап Вишня);
Мало фотогенічний .. тип посміхався з газет широко і трохи нахабнувато (О. Чорногуз).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me