нахабнувато

НАХАБНУВА́ТО.

Присл. до нахабнува́тий.

За кілька хвилин перед розлюченим батьком став Жора. Стрижений під бокс, з цигаркою в роті, він нахабнувато дивився спідлоба (Остап Вишня);

Мало фотогенічний .. тип посміхався з газет широко і трохи нахабнувато (О. Чорногуз).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me