нахвалитися
НАХВАЛИ́ТИСЯ, хвалю́ся, хва́лишся, док.
1. Хвалячись, наговорити, розповісти багато чого-небудь.
Поки хвалько нахвалиться, будько набудеться (прислів'я);
[Хоменко:] Нахвалилася .. кореспондентові, а він і розписав (З. Мороз).
2. із запереч. част. не і перев. з дієсл. могти. Хвалити кого-, що-небудь багато, до повного задоволення.
Моє оповідання .. так подобалось моїм хазяям, що вони нахвалитись не можуть (М. Коцюбинський);
– Знає ж мале, що він не нахвалиться суницями з козячим молоком, от і старається чимось догодити (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нахвалитися — нахвали́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- нахвалитися — -хвалюся, -хвалишся, док. 1》 Хвалячись, розповісти багато. 2》 із запереч. не і перев. з дієсл. могти. Хвалити кого-, що-небудь багато, до повного задоволення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нахвалитися — НАХВАЛИ́ТИСЯ, хвалю́ся, хва́лишся, док. 1. Хвалячись, розповісти багато. [Xоменко:] Нахвалилася [голова колгоспу] кореспондентові, а він і розписав (Мороз, П’єси, 1959, 223). 2. із запереч. н е і перев. з дієсл. могти. Словник української мови в 11 томах
- нахвалитися — Нахвали́тися, -лю́ся, -лишся гл. Нахвалиться, нахвастаться. Поки хвалько нахвалиться, будько набудеться. Ном. № 5680. Словник української мови Грінченка