нахваляння
НАХВАЛЯ́ННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. нахваля́тися.
– Я ж вас, тату, поборю .. – Денис нічого не сказав на таке нахваляння, а тільки мовчки став готуватися до поєдинку (Григорій Тютюнник);
Оля гадала, що він уже й забув про своє нахваляння розповісти її батькам, як вона тонула (Л. Юхвід).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нахваляння — нахваля́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- нахваляння — -я, с., розм. Дія за знач. нахвалятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нахваляння — ПОГРО́ЗА (обіцянка заподіяти яке-небудь зло, неприємність), ГРІЗЬБА́ (ГРОЗЬБА́), ЗАГРО́ЗА, ПОХВАЛЯ́ННЯ, ПОХВАЛЬБА́ розм., НАХВАЛЯ́ННЯ розм., НАХВА́ЛКА розм., ПО́ХВАЛКА заст., СВА́РКА діал. Словник синонімів української мови
- нахваляння — НАХВАЛЯ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. нахваля́тися. — Я ж вас, тату, поборю.. — Денис нічого не сказав на таке нахваляння, а тільки мовчки став готуватися до поєдинку (Тют. Словник української мови в 11 томах