нахмурюватися

НАХМУ́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАХМУ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док.

1. Ставати похмурим, незадоволеним, надутим.

Махає [хлопець] рукою, нахмурюється, далі підходить і поправляє квіти на портреті (Леся Українка);

Недоторканий вмент нахмурюється і з натиском говорить (В. Винниченко);

– Ша! Досить зуби продавати! – нахмурився редактор. – Ми тут не на вечорі гумору й сатири! (О. Бердник).

2. Зсовуватися, опускатися над очима при вираженні незадоволення, задумливості, гніву і т. ін. (про брови, лоб).

Біле волосся було скуйовджене.., брови нахмурились, незакриті очі грізно дивились, рот розкрився, страшно було глянути на вид старої (О. Стороженко);

А коли піп .. простягнув срібне розп'яття для поцілунку, брови хворого суворо нахмурились (А. Шиян).

3. перен. Ставати похмурим, темним (про предмети і явища природи).

Небо нахмурилося, темніє (Панас Мирний);

Нахмурились сумні будинки, темними вікнами позирають на безлюдні улиці (С. Васильченко);

Гори нахмурились (С. Чорнобривець).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нахмурюватися — нахму́рюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нахмурюватися — див. сердитися Словник синонімів Вусика
  3. нахмурюватися — -ююся, -юєшся, недок., нахмуритися, -рюся, -ришся, док. 1》 Ставати похмурим, невдоволеним, надутим. 2》 Зсовуватися, опускатися над очима за вираження незадоволення, задумливості, гніву і т. ін. (про брови, лоб). 3》 перен. Ставати похмурим, темним (про предмети і явища природи). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нахмурюватися — НАХМУ́РИТИСЯ (стати похмурим, незадоволеним, сердитим), ПОХМУ́РИТИСЯ, НАСУ́ПИТИСЯ, СПОХМУРНІ́ТИ, ПОХМУРНІ́ТИ, ПОСУ́ПИТИСЯ, СХМУРНІ́ТИ рідше, НАСУ́МРИТИСЯ (НАСУ́РМИТИСЯ) розм., ПОТЕМНІ́ТИ підсил., НАСУРМА́ЧИТИСЯ підсил. розм., НАХМА́РИТИСЯ підсил. поет. Словник синонімів української мови
  5. нахмурюватися — НАХМУ́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАХМУ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док. 1. Ставати похмурим, незадоволеним, надутим. Махає [хлопець] рукою, нахмурюється, далі підходить і поправляє квіти на портреті (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах