1. Словник української мови у 20 томах

націлований

НАЦІЛО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до націлува́ти.

* Образно. Очі [пані Штор] скоса, серйозно-допитливо обводять розпалене, націловане сонцем лице (В. Винниченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. націлований — націло́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. націлований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до націлуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови