націло

НА́ЦІЛО, присл., мат.

Без остачі.

Реалізувати наступні операції над поліномами: введення (послідовно коефіцієнти чи з рядка), виведення (на екран чи в рядок), додавання, віднімання, множення, ділення націло, остача від ділення націло, обрахування значення в даній точці тощо (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. націло — див. цілком, повністю, всеціло, наголову Словник чужослів Павло Штепа