націло
НА́ЦІЛО, присл., мат.
Без остачі.
Реалізувати наступні операції над поліномами: введення (послідовно коефіцієнти чи з рядка), виведення (на екран чи в рядок), додавання, віднімання, множення, ділення націло, остача від ділення націло, обрахування значення в даній точці тощо (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- націло — див. цілком, повністю, всеціло, наголову Словник чужослів Павло Штепа