Значення в інших словниках

  1. націло — НА́ЦІЛО, присл., мат. Без остачі. Реалізувати наступні операції над поліномами: введення (послідовно коефіцієнти чи з рядка), виведення (на екран чи в рядок), додавання, віднімання, множення, ділення націло, остача від ділення націло, обрахування значення в даній точці тощо (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах