1. Словник чужослів Павло Штепа

Значення в інших словниках

  1. цілком — (нічого не лишаючи) цілковито, повністю, остаточно, дощенту, дотла, вкрай// до останку, до решти, до тла. Словник синонімів Полюги
  2. цілком — пр., цілковито, абсолютно, повністю, зовсім, до краю, геть чисто, до останку, до решти, дощенту, до пня, <�з початку> до кінця, згори донизу, з голови до п'ят, без останку, зап. згола; (віддатися) з руками й ногами; ід. ЦІЛКОМ І ПОВШСТЮ, з руками й ногами, з усім гамузом. Словник синонімів Караванського
  3. цілком — I всуціль, гамузом, досить, достатньо, зовсім, сповна і сповила, уповні, цілковито, цілкома II див. дуже; зовсім; остаточно Словник синонімів Вусика
  4. цілком — цілко́м прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  5. цілком — ЦІЛКО́М, присл. 1. У цілому вигляді, без поділу, членування на частини. Служили у троян два брати, із них був всякий Голіаф; Широкоплечий і мордатий, І по вівці цілком глитав (І. Котляревський); Тільки що дочитав Кащенкову драму “Помилки”.. Словник української мови у 20 томах
  6. цілком — присл. 1》 У цілому вигляді, без поділу, членування на частини. || Весь, без винятку. || У всій сукупності основних ознак. || У повному складі, обсязі. 2》 До кінця, зовсім, абсолютно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. цілком — ВЩЕНТ (УЩЕ́НТ) (остаточно, без залишку), ДОТЛА́, ВНІВЕ́ЦЬ (УНІВЕ́ЦЬ), ЗО́ВСІМ, ЦІЛКО́М, ВПЕНЬ (УПЕ́НЬ), ГЕТЬ ЧИ́СТО. Шосе було забите кіньми і рознесеними вщент возами (О. Словник синонімів української мови
  8. цілком — Цілко́м, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. цілком — ЦІЛКО́М, присл. 1. У цілому вигляді, без поділу, членування на частини. Служили у троян два брати, із них був всякий Голіаф; Широкоплечий і мордатий, І по вівці цілком глитав (Котл., І, 1952, 238); Тільки що дочитав Кащенкову драму «Помилки».. Словник української мови в 11 томах
  10. цілком — Цілко́м нар. 1) Цѣликомъ. По вівці цілком глитав. Котл. Ен. V. 76. Вона продала полотно цілком, а не сорочками. Лебед. у. 2) Совершенно, вовсе, вполнѣ. Три місяці цілком дощу не було. Могил. у. 3) Въ цѣлости. Вікно викопано та так і поставлено біля столу цілком. Новомоск. Словник української мови Грінченка