цілком

ЦІЛКО́М, присл.

1. У цілому вигляді, без поділу, членування на частини.

Служили у троян два брати, із них був всякий Голіаф; Широкоплечий і мордатий, І по вівці цілком глитав (Котл., І, 1952, 238);

Тільки що дочитав Кащенкову драму «Помилки».. Проковтнув, як кажуть, цілком і тепереньки от роздумую, що про неї сказати (Мирний, V, 1955, 423);

// Весь, без винятку.

Марта ревнувала Антона.. Їй хотілось мати його тільки для себе, неподільно, цілком (Коцюб., II, 1955, 305);

Хоча огонь побачено ще недовго по півночі, та й досі не вдалося вгасити його цілком (Фр., IV, 1950, 46);

В Катеринославі міст через Дніпро був зруйнований, ремонтові його не видно було кінця.. Вирішили [робітники] працювати.. без вихідних, без спочинків, тільки щоб до приходу Першої Кінної міст був полагоджений цілком (Гончар, II, 1959, 233);

// У всій сукупності основних ознак.

Безумовно необхідна найтвердіша влада. Ми тільки хочемо, щоб ця влада була цілком і виключно в руках більшості робітничих, солдатських і селянських депутатів (Ленін, 32, 1973, 167);

// У повному складі, обсязі.

Решта господарства цілком оминула плечі Марусі — бабця сама несла весь тягар на собі, не допускаючи Марусю навіть до дрібниць (Хотк., II, 1966, 11);

Ну що ж, печалитись не стану, утрачено не все цілком, і я ще відповідь дістану (Гонч., Вибр., 1959, 87).

2. До кінця, зовсім, абсолютно.

[Олеся:] Пам’ятаєш, як ми колись марили, що як повиростаємо, то віддамо себе цілком на користь і підмогу людям?.. (Кроп., II, 1958, 272);

Ці азбучні істини, на жаль, не цілком засвоєні нашими молодими письменниками (Еллан, II, 1958, 116);

Яків ловить себе на тому, що його думки про економії збігаються з думками старшого брата. Невже їхні погляди цілком тотожні? (Стельмах, І, 1962, 326);

Він [хірург] цілком поринув у свою роботу, пристосовуючись до мінливого ритму моря (Кучер, Голод, 1961, 431);

Гогіашвілі озирнувся цілком випадково (Загреб., Шепіт, 1966, 350);

// Без винятків, повністю.

Ся постать узята цілком з життя і робить враження портрета (Л. Укр., V, 1951, 43);

— Слово має товариш Кузнецов.— Я коротко. Пропозицію товаришки Супрун підтримую цілком (Головко, II, 1957, 463);

Охоронець пильно глянув на Дороша і, вирішивши, очевидно, що ця людина цілком заслуговує на довір’я, крикнув комусь у двір, щоб відкрили ворота (Тют., Вир, 1964, 145).

Цілко́м і по́вністю див. по́вністю.