національний
НАЦІОНА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Стос. до нації, національності, пов'язаний з їх суспільно-політичною діяльністю.
– Тамошні духовні, бач, як міцно тримають зв'язок із народом. Священики, ченці організують гайдамацькі ватаги озброюють, підкріплюють на дусі, підводять могутні національні ричаги (Г. Хоткевич);
А діди? Яка доля судилася їм у світі визиску, національного пониження багатоликого соціального гніту? (В. Стефаник).
2. Власт. певній нації, національності; який відображає їх характер, особливості.
Віктор був у національному грузинському одязі, який дуже йому личив (О. Донченко);
Вважалася [родина Косачів] зразком чемності та гостинності, вогнищем, до якого тягнулися всі, кому дорогі були національні традиції (М. Олійник);
// у знач. ім. націона́льне, ного, с. Те, що виражає характерні особливості якої-небудь нації.
3. Державний, який належить даній країні або стосується її народу.
– Здається, він [Гальванеску] почесний член національної сільськогосподарської академії у Бухаресті (Ю. Смолич);
Національна економіка.
4. Стос. до окремої, нечисленної національності.
Національна область.
Значення в інших словниках
- національний — націона́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- національний — (прибуток) загальнонаціональний, державний; (референдум) всенародній; (одяг) народній; (район) СОВ. етнічний, г. меншинний, меншостевий. Словник синонімів Караванського
- національний — [нац'іонал'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- національний — -а, -е. 1》 Стос. до нації, національності, пов'язаний з їхньою суспільно-політичною діяльністю. 2》 Власт. певній нації, національності; який відображає їхні характер, особливості. || у знач. ім. національне, -ного... Великий тлумачний словник сучасної мови
- національний — Народний Словник чужослів Павло Штепа
- національний — Націона́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- національний — НАЦІОНА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до нації, національності, пов’язаний з їх суспільно-політичною діяльністю. Мудра ленінська національна політика возз’єднала нас у державу, про яку мріяли віками, і за це йшли на смерть кращі сини України (Панч, В дорозі... Словник української мови в 11 томах
- національний — Національний, -а, -е Національный. Наші вельможні предки... не вхопили своєї національної тропи. К. ХП. 116. Се вже був не кобзарь, а національний пророк. К. ХП. 115. Національний гимн. К. Бай. 158. Національний убір. Левиц. Пов. 202. Словник української мови Грінченка