націоналка
НАЦІОНА́ЛКА, и, ж., розм.
Жін. до націона́л.
Мурашкова взяла собі місце в народній школі в одному українському селі над самим Дністром, вивчила добре українську мову, стала націоналкою, робила просвітнє діло завзятуще й мала добрий вплив на школу за поміччю народної мови (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- націоналка — націона́лка іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- націоналка — -и, розм. Жін. до націонал. Великий тлумачний словник сучасної мови
- націоналка — НАЦІОНА́ЛКА, и, ж., розм. Жін. до націона́л¹. Словник української мови в 11 томах