націоналка
націона́лка
іменник жіночого роду, істота
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- націоналка — -и, розм. Жін. до націонал. Великий тлумачний словник сучасної мови
- націоналка — НАЦІОНА́ЛКА, и, ж., розм. Жін. до націона́л. Мурашкова взяла собі місце в народній школі в одному українському селі над самим Дністром, вивчила добре українську мову, стала націоналкою, робила просвітнє діло завзятуще й мала добрий вплив на школу за поміччю народної мови (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
- націоналка — НАЦІОНА́ЛКА, и, ж., розм. Жін. до націона́л¹. Словник української мови в 11 томах