націоналка

націона́лка

іменник жіночого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. націоналка — -и, розм. Жін. до націонал. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. націоналка — НАЦІОНА́ЛКА, и, ж., розм. Жін. до націона́л. Мурашкова взяла собі місце в народній школі в одному українському селі над самим Дністром, вивчила добре українську мову, стала націоналкою, робила просвітнє діло завзятуще й мала добрий вплив на школу за поміччю народної мови (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  3. націоналка — НАЦІОНА́ЛКА, и, ж., розм. Жін. до націона́л¹. Словник української мови в 11 томах