1. Словник української мови у 20 томах

націоналіст

НАЦІОНАЛІ́СТ, а, ч.

1. Прихильник націоналізму.

Єдине, що мене заспокоює, – моє чисте сумління. Не буржуазний я і не націоналіст .. Любов же до свого народу і страждання його стражданнями не можна принизити моїх поглядів (О. Довженко).

2. Прихильник, учасник національно-визвольного руху.

Під впливом націоналізму були такі митці як Є.Маланюк, О.Ольжич, О.Теліга, У.Самчук, що художньо осмислювали визвольні змагання 1917-1923 рр. Проте, концептуальна обмеженість заважала націоналістам всебічно і об'єктивно розглядати повстанство (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. націоналіст — націоналі́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. націоналіст — -а, ч. 1》 Прихильник націоналізму (у 1 знач.). 2》 Прихильник, учасник національно-визвольного руху. 3》 Представник вузьконаціонального напрямку в науці, мистецтві і т. ін. 4》 Патріот. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. націоналіст — Народовець Словник чужослів Павло Штепа
  4. націоналіст — Націоналі́ст, -та; -лі́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. націоналіст — НАЦІОНАЛІ́СТ, а, ч. 1. Прихильник націоналізму (у 1 знач.). Галицькі націоналісти й петлюрівські недобитки служили контррозвідкам усіх буржуазних держав, а найретельніше німецьким фашистам (Панч, В дорозі, 1959, 314)... Словник української мови в 11 томах