1. Словник української мови в 11 томах

націоналіст

НАЦІОНАЛІ́СТ, а, ч.

1. Прихильник націоналізму (у 1 знач.).

Галицькі націоналісти й петлюрівські недобитки служили контррозвідкам усіх буржуазних держав, а найретельніше німецьким фашистам (Панч, В дорозі, 1959, 314);

Мирне життя і дружба між народами — це гірше смерті для всіх злісних сил, в тому числі й українських націоналістів (Матер. XXI з. КПУ, 1960, 76).

2. Прихильник, учасник національно-визвольного руху.

3. Представник вузьконаціонального напрямку в науці, мистецтві і т. ін.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. націоналіст — націоналі́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. націоналіст — -а, ч. 1》 Прихильник націоналізму (у 1 знач.). 2》 Прихильник, учасник національно-визвольного руху. 3》 Представник вузьконаціонального напрямку в науці, мистецтві і т. ін. 4》 Патріот. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. націоналіст — Народовець Словник чужослів Павло Штепа
  4. націоналіст — НАЦІОНАЛІ́СТ, а, ч. 1. Прихильник націоналізму. Єдине, що мене заспокоює, – моє чисте сумління. Не буржуазний я і не націоналіст .. Любов же до свого народу і страждання його стражданнями не можна принизити моїх поглядів (О. Довженко). Словник української мови у 20 томах
  5. націоналіст — Націоналі́ст, -та; -лі́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)