нація
НА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Конкретно-історична форма спільності людей, об'єднаних єдиною мовою і територією, глибокими внутрішніми економічними зв'язками, певними рисами культури і характеру.
Довгі віки Українська Церква була найміцніше зв'язана зі своїм народом, а це двом їм надавало сили та духу. У нас завжди віра й нація ототожнювалися, а тому збереження батьківської віри було збереженням і своєї національності, а втрата віри була зрадою нації (І. Огієнко).
2. Держава, країна.
Організація Об'єднаних Націй;
У великій пустині я знаходжу поклади дорогоцінних металів, котрі можуть збагатити всю націю. Вона стояла без руху (Г. Хоткевич).
3. перен., ірон. Про яку-небудь групу людей.
Він [міліціонер] повів невідомого громадянина ковальської нації, який шарпав на собі шкіряну фартушину, лаявся задьористо й вигадливо (Ю. Яновський);
Попів і тих, хто вірить в вас, Візьміть собі в небесну націю (В. Еллан-Блакитний).
Значення в інших словниках
- нація — на́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- нація — Нарід, плем'я, народність; П. держава, країна; Ж. клан <н. жіноча нація>. Словник синонімів Караванського
- нація — -ї, ж. 1》 Конкретно-історична форма спільності людей, об'єднаних єдиною мовою і територією, глибокими внутрішніми економічними зв'язками, певними рисами культури і характеру. 2》 Держава, країна. 3》 перен., ірон. Про яку-небудь групу людей. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нація — Народ Словник чужослів Павло Штепа
- нація — на́ція (від лат. natio – народ, плем’я) стійка історична спільність людей, що визначається соціальними зв’язками певної формації і характеризується специфічними етнічними рисами, зумовленими особливостями економічного й культурного розвитку... Словник іншомовних слів Мельничука
- нація — Стійка людська спільнота, сформована на підставі спільної історичної долі, культури, мови, території та економічного життя; виявляється в усвідомленні приналежності до певної н. і у відчутті власної своєрідності в стосунках з представниками ін. н. Універсальний словник-енциклопедія
- нація — НАЦІЯ — спільнота людей, об'єднаних низкою чинників, серед яких найважливішими є етнокультурні (див. етнос) та політико-правові. У відповідності з визначенням Сміта... Філософський енциклопедичний словник
- нація — На́ція, -ції, -цією; на́ції, на́цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- нація — НА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Конкретно-історична форма спільності людей, об’єднаних єдиною мовою і територією, глибокими внутрішніми економічними зв’язками, певними рисами культури і характеру. Словник української мови в 11 томах
- нація — рос. нация стійка історична спільність людей, що об'єднані спільними національними (етнічними) рисами, зумовленими специфікою історичного, економічного, культурного, духовного розвитку, спільністю мови, території, побуту, традицій, звичаїв. Eкономічна енциклопедія
- нація — Нація, -ції ж. Нація. Зібрані з усяких націй, студенти не могли ніяк погодитись між собою. Левиц. Пов. 6. Знялись... вгору до великого задуму воздвигнути рідну націю з духовного занепаду. К. ХП. 9. Словник української мови Грінченка