1. Словник української мови у 20 томах

начдив

НАЧДИ́В, а, ч.

Скорочення: начальник дивізії.

Кілька лампочок горіло у вагоні начдива (С. Скляренко);

Попереду молодий начдив – у бекеші, з вусами запорожця, на тонконогому, схудлому за час переходу скакуні (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. начдив — начди́в іменник чоловічого роду, істота начальник дивізії — чин у Червоній Армії іст. Орфографічний словник української мови
  2. начдив — -а, ч., військ. Начальник дивізії. Великий тлумачний словник сучасної мови