начдив

начди́в

-а, ч., військ.

Начальник дивізії.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. начдив — начди́в іменник чоловічого роду, істота начальник дивізії — чин у Червоній Армії іст. Орфографічний словник української мови
  2. начдив — НАЧДИ́В, а, ч. Скорочення: начальник дивізії. Кілька лампочок горіло у вагоні начдива (С. Скляренко); Попереду молодий начдив – у бекеші, з вусами запорожця, на тонконогому, схудлому за час переходу скакуні (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах