1. Словник української мови у 20 томах

начудуватися

НАЧУДУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.

Надивуватися, захоплюючись, милуючись ким-, чим-небудь.

Начудувавшись, вже став я й засипати, коли заграла труба по лісі (Марко Вовчок);

Юра, як дикий звір, любив простір і небезпеку. Ми всі не могли начудуватися його відвазі і вправності (Ірина Вільде);

Протанцював [бусел ] Один танець і другий так успішно, Так весело, що в чайній простий люд Не міг на чудо те начудуватись (Л. Первомайський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. начудуватися — начудува́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. начудуватися — -уюся, -уєшся, док. Надивуватися, захоплюючись, милуючись ким-, чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. начудуватися — НАМИЛУВА́ТИСЯ ким, чим, рідше на кого-що, з кого-чого (перев. із запереченням н е — досхочу, до повного задоволення помилуватися ким-, чим-небудь), НАЛЮБУВА́ТИСЯ ким, чим, на кого-що, НАДИВИ́ТИСЯ на кого-що, НАЧУДУВА́ТИСЯ на кого-що, рідше кому, чому... Словник синонімів української мови
  4. начудуватися — НАЧУДУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. Надивуватися, захоплюючись, милуючись ким-, чим-небудь. Начудувавшись, вже став я й засипати, коли заграла труба по лісі (Вовчок, VI, 1956, 320); Юра, як дикий звір, любив простір і небезпеку. Словник української мови в 11 томах