начудуватися
НАМИЛУВА́ТИСЯ ким, чим, рідше на кого-що, з кого-чого (перев. із запереченням н е — досхочу, до повного задоволення помилуватися ким-, чим-небудь), НАЛЮБУВА́ТИСЯ ким, чим, на кого-що, НАДИВИ́ТИСЯ на кого-що, НАЧУДУВА́ТИСЯ на кого-що, рідше кому, чому, розм. — Недок.: надивля́тися. Намилувавшись сплячим, Бульба пробирався далі тісною вулицею (О. Довженко); Надворі така краса весняна, що ні надивитися на неї, ні налюбуватися (О. Маковей); Ми всі не могли начудуватися його відвазі і вправності (Ірина Вільде). — Пор. 1. любува́тися, наті́шитися.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- начудуватися — начудува́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- начудуватися — -уюся, -уєшся, док. Надивуватися, захоплюючись, милуючись ким-, чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- начудуватися — НАЧУДУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. Надивуватися, захоплюючись, милуючись ким-, чим-небудь. Начудувавшись, вже став я й засипати, коли заграла труба по лісі (Марко Вовчок); Юра, як дикий звір, любив простір і небезпеку. Словник української мови у 20 томах
- начудуватися — НАЧУДУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. Надивуватися, захоплюючись, милуючись ким-, чим-небудь. Начудувавшись, вже став я й засипати, коли заграла труба по лісі (Вовчок, VI, 1956, 320); Юра, як дикий звір, любив простір і небезпеку. Словник української мови в 11 томах