нашестя
НАШЕ́СТЯ, я, с.
Вторгнення ворожих військ у яку-небудь країну, на якусь територію.
Коли в бою тут воїн був убитий чи участь брав проти яких нашесть, йому на гробі, як почесний титул, писали: “Геррос”, тобто – слава, честь (Л. Костенко);
Валківські козаки охороняли межу від нашестя хижих татар (В. Минко);
* Образно. – Чайкам? Пам'ятник? .. За що така честь? – За те, що врятували людям поля від нашестя сарани (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нашестя — наше́стя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- нашестя — див. НАВАЛА. Словник синонімів Караванського
- нашестя — -я, с. Вторгнення ворожих військ у яку-небудь країну, на якусь територію. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нашестя — див. набіг, інвазія Словник чужослів Павло Штепа
- нашестя — НАВА́ЛА (напад ворожих військ на якусь країну з загарбанням її території; у давнину — загарбання якоїсь території кочовими племенами), ВТО́РГНЕННЯ, НАШЕ́СТЯ. Відчули (люди) силу, яка здатна не тільки спинити навалу чужинців, а й громити, гонити їх (Я. Словник синонімів української мови
- нашестя — НАШЕ́СТЯ, я, с. Вторгнення ворожих військ у яку-небудь країну, на якусь територію. Великі заслуги перед Батьківщиною має Москва в справі визволення всіх народів Росії від французького нашестя (Бажан, Наша.. Словник української мови в 11 томах