1. Словник української мови в 11 томах

нашестя

НАШЕ́СТЯ, я, с. Вторгнення ворожих військ у яку-небудь країну, на якусь територію.

Великі заслуги перед Батьківщиною має Москва в справі визволення всіх народів Росії від французького нашестя (Бажан, Наша.. Москва, 1951, 28);

Валківські козаки охороняли межу від нашестя хижих татар (Минко, Моя Минківка, 1962, 5);

*Образно. — Чайкам? Пам’ятник? ..За що така честь? — За те, що врятували людям поля від нашестя сарани (Гончар, Тронка, 1963, 29).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нашестя — наше́стя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. нашестя — див. НАВАЛА. Словник синонімів Караванського
  3. нашестя — -я, с. Вторгнення ворожих військ у яку-небудь країну, на якусь територію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нашестя — див. набіг, інвазія Словник чужослів Павло Штепа
  5. нашестя — НАШЕ́СТЯ, я, с. Вторгнення ворожих військ у яку-небудь країну, на якусь територію. Коли в бою тут воїн був убитий чи участь брав проти яких нашесть, йому на гробі, як почесний титул, писали: “Геррос”, тобто – слава, честь (Л. Словник української мови у 20 томах
  6. нашестя — НАВА́ЛА (напад ворожих військ на якусь країну з загарбанням її території; у давнину — загарбання якоїсь території кочовими племенами), ВТО́РГНЕННЯ, НАШЕ́СТЯ. Відчули (люди) силу, яка здатна не тільки спинити навалу чужинців, а й громити, гонити їх (Я. Словник синонімів української мови