нашуміти
НАШУМІ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. нашумля́ть; док.
1. Зчинити шум; наробити лементу, галасу.
Бувало в темну найтемнішу ніч .. увійдуть [учні] в школу: книжки набік, – гомін, сміх, співи. З'явиться скрипка, – танки... Нашумлять, нагомонять і знову в темряву одлинуть (С. Васильченко);
* Образно. Скрізь вітер нашумів, Що Дуб сякий-такий: “Упертий дуже він І зовсім не гнучкий” (В. Симоненко).
2. перен. Набрати широкого розголосу.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нашуміти — нашумі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- нашуміти — -млю, -миш; мн. нашумлять; док. 1》 Зчинити шум; наробити лементу. 2》 перен. Набрати широкого розголосу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нашуміти — НАШУМІ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. нашумля́ть; док. 1. Зчинити шум; наробити лементу. Бувало в темну найтемнішу ніч.. увійдуть [учні] в школу: книжки набік, — гомін, сміх, співи. З’явиться скрипка, — танки… Нашумлять, нагомонять і знову в темряву одлинуть (Вас. Словник української мови в 11 томах