нащипувати
НАЩИ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЩИПА́ТИ, а́ю, а́єш, док.
1. чого. Щипаючи, рвати, насмикувати яку-небудь кількість чогось.
Хтось виривав усю стеблину кропу, замість нащипати дрібного листя (Є. Гуцало);
Худоба бігає та й бігає, доки нащипає собі якусь живність (Д. Міщенко).
2. кого, що. Щипаючи, причиняти біль;
// Щипати кого-небудь час від часу або помалу; пощипувати.
Щось тебе цей московський Адоніс не цілував, а лизав, як корова теля, та нащипував чи що! Тю йому, гаспидовому синові, аж дивитися сором! (Б. Лепкий);
// перен. Щипаючи, робити шкіру червоною (про мороз).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нащипувати — нащи́пувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- нащипувати — див. рвати Словник синонімів Вусика
- нащипувати — -ую, -уєш, недок., нащипати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Щипаючи, рвати, насмикувати яку-небудь кількість чогось. 2》 Щипаючи, спричиняти біль. || перен. Щипаючи, робити шкіру червоною (про мороз). Великий тлумачний словник сучасної мови
- нащипувати — НАЩИ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЩИПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Щипаючи, рвати, насмикувати яку-небудь кількість чогось. 2. Щипаючи, причиняти біль; // перен. Щипаючи, робити шкіру червоною (про мороз). Словник української мови в 11 томах