наїбство

НАЇ́БСТВО, а, с.

1. Збірн. до наї́б.

2. Підвладна наїбові територія.

Усю територію Шаміль поділив на області – наїбства, на чолі яких поставив своїх близьких помічників – наїбіб, які походили з середовища заможної верхівки (з навч. літ.);

Для зручності управлінн наїбства об'єднувалися в чотири області (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наїбство — наї́бство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. наїбство — -а, с. Інститут наїбів в ісламських державах; правління наїбів. Великий тлумачний словник сучасної мови