наїздом

НА́Ї́ЗДОМ, НА́ЇЗДАМИ присл.

Приїжджаючи на короткий час або зрідка.

– Вже ж ми і ворожок питали, так кажуть, наїздом бува [москаль] (Г. Квітка-Основ'яненко);

В Озерному він не жив, лише бував наїздами, коли топтав доріжку до Софії (М. Стельмах);

Марія не знала, що тепер усе її життя протікатиме за кордоном. І лиш кількома наїздами з'явиться вона в рідному краю (М. Слабошпицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наїздом — на́ї́здом прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. наїздом — присл. Приїжджаючи на короткий час або зрідка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наїздом — НА́ЇЗДОМ, присл. Приїжджаючи на короткий час або зрідка. — Вже ж ми і ворожок питали, так кажуть, наїздом бува [москаль] (Кв.-Осн., II, 1956, 397). Словник української мови в 11 томах