наїзництво
НАЇ́ЗНИЦТВО, а, ч.
1. Їзда верхи на коні.
– Раджу тобі потрапити в кавалерію, – казав батько, тим більше, що консул повідомляв мене про твоє хвацьке наїзництво (В. Воскобойников).
2. Фах, мистецтво наїзника у 2, 3 знач.
Вивчати циркове наїзництво.
3. заст. Збройні напади на ворога загонів кавалерії або вершників.
Прославлений своїм наїзництвом хан.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наїзництво — наї́зництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- наїзництво — -а, с. Професія наїзника у цирку або на перегонах. Великий тлумачний словник сучасної мови