небитий
НЕБИ́ТИЙ, а, е.
1. Якого не били; який не зазнав побоїв.
Держава, населена самими небитими людьми, довго не протримається і завалиться, ще й не розквітнувши, як буйний папоротник, не закорінений у землі (П. Загребельний);
– Хай, думаю, хоч мої діти небитими ростуть, коли вже мені перепадало (Григорій Тютюнник);
// Непошкоджений, цілий.
Бита посуда дві небитих пережиє [переживе] (Номис).
2. перен., розм. Недосвідчений, не навчений життям;
// у знач. ім. неби́тий, того, ч. Недосвідчена, не навчена життям людина.
[Матвій:] Їм [суддям] що, їх били, так і вони б'ють; за битого, кажуть, дають два небитих, та й то не беруть (І. Карпенко-Карий);
Небитий не знає страху (П. Загребельний).
3. Не вторований, це втертий (про шлях, дорогу).
Вузько й незбагливо в'ється кам'яниста дорога, а скільки оком протягнеш вперед, і вправо, і вліво, – мур небитий віковічний дерев (Г. Хоткевич);
Небитий шлях перетинали заячі сліди на свіжому снігу (Іван Ле).
Значення в інших словниках
- небитий — неби́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- небитий — -а, -е. 1》 Якого не били; який не зазнав побоїв. 2》 перен., розм. Недосвідчений, не навчений життям. || у знач. ім. небитий, -того, ч. Недосвідчена, не навчена життям людина. 3》 Не вторований, не втертий (про шлях, дорогу). Великий тлумачний словник сучасної мови
- небитий — НЕДОСВІ́ДЧЕНИЙ (який не має достатнього досвіду, знань, потрібних у чому-небудь), НЕСПОКУ́ШЕНИЙ підсил. рідше; НЕПІДГОТО́ВЛЕНИЙ (НЕПІДГОТО́ВАНИЙ), НЕНА́ВЧЕНИЙ (який не здобув потрібних знань, належної підготовки для чого-небудь); НЕБУВА́ЛИЙ розм. Словник синонімів української мови
- небитий — НЕБИ́ТИЙ, а, е. 1. Якого не били; який не зазнав побоїв. — Хай, думаю, хоч мої діти небитими ростуть, коли вже мені перепадало (Тют., Вир, 1964, 160); // Непошкоджений, цілий. Бита посуда дві небитих пережиє [переживе] (Номис, 1864, № 3896). 2. перен. Словник української мови в 11 томах