небилиця
НЕБИЛИ́ЦЯ, і, ж.
1. Те, чого немає в дійсності; неправда, вигадка.
[Омелян:] Ви скажіть мені, пане війте, відки ви смієте розпускати про мене і про мою сестру якісь небилиці? (І. Франко);
Останнім часом деякі знайомі Вершиніна почали відверто сторонитись його, певне, повіривши небилицям (О. Гуреїв);
// Нісенітниця, дурниця.
– Ви біля гадюки сиділи? – нічого не розуміючи, подивився [Яків] на попа, чи він сповна розуму верзе таку небилицю (М. Стельмах).
2. Невеликий фольклорний твір з сатиричним або гумористичним змістом, побудований на каламбурі.
Із погляду системи жанрів казки є тим центром, до якого тяжіють, наближаючись чи віддаляючись, легенди, анекдоти, билиці й небилиці (з наук. літ.).
◇ Городи́ти (рідше гну́ти) небили́ці (дурни́ці, вся́чину і т. ін.) див. городи́ти;
(1) Моло́ти язико́м небили́ці (д) див. моло́ти.
Значення в інших словниках
- небилиця — небили́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- небилиця — див. НЕБУВАЛЬЩИНА. Словник синонімів Караванського
- небилиця — див. вигадка; наклеп Словник синонімів Вусика
- небилиця — -і, ж. 1》 Те, чого немає в дійсності; неправда, вигадка. || Нісенітниця, дурниця. Городити небилиці. 2》 Невеликий фольклорний твір із сатиричним або гумористичним змістом, побудований на каламбурі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- небилиця — • небилиця - жанр народнопоет. творчості, різновид казки, де вимисел доведено до абсурду, чим і досягається коміч. ефект. Н. може бути самостійним твором, проте часто включається до казки як її частина. Елементи... Українська літературна енциклопедія
- небилиця — моло́ти язико́м, зневажл. 1. Говорити, висловлюватися, розбалакувати. А Лушня за те, що добре вміє язиком молоти, частує товариство, примовляючи: “Щоб пани здорові були, щоб нам худібки придбали!... Фразеологічний словник української мови
- небилиця — ВИ́ГАДКА (те, що створене в уяві, чого немає й не було в дійсності), ВИ́ДУМКА, ВИ́ГАД рідше, ВИ́МИСЕЛ, ВИ́ТІВКА, ФАНТА́ЗІЯ, ФАНТА́СТИКА, НЕБИЛИ́ЦЯ, НЕБУВА́ЛЬЩИНА, МУДРУВА́ННЯ, КОНЦЕ́ПТ зах., ПРИГА́ДКА рідко, ФАНТАСМАГО́РІЯ рідко, БА́ЙКА розм., БРЕ́ХНІ мн. Словник синонімів української мови
- небилиця — НЕБИЛИ́ЦЯ, і, ж. 1. Те, чого немає в дійсності; неправда, вигадка. [Омелян:] Ви скажіть мені, пане війте, відки ви смієте розпускати про мене і про мою сестру якісь небилиці? (Фр. Словник української мови в 11 томах
- небилиця — Небилиця, -ці ж. Небылица; росказни; прибаутки. Кажи небилиці. Ном. № 14339. Словник української мови Грінченка